Рослина рясно цвіте суцвіттями, зібраними з 2-3 бутонів. Квітки дзвонового вигляду, діаметром до 5 см, щільно сидять на гілках, пофарбовані в жовтий колір.
Оскільки ця рослина любить півтінь, їй буде дуже комфортно під кроною дерев або високих чагарників. Грунт повинен бути з помірною кислотністю або взагалі слаболужний. Садити його краще в лунку або широку ямку, оскільки коріння цієї квітки має властивість розростатися. Головне стежити, щоб коренева шийка не йшла в ґрунт, так квітка не візьметься. У грунт можна додати перегною, якщо земля суха і неродюча, якщо вона волога і свіжа досить насипати трохи піску для утворення кисневих озер.
Добрива: Дорослу рослину достатньо підгодовувати раз на місяць, для цього підійде розбавлене мінеральне добрива, краще суперфосфат у легкій концентрації. Також дуже сприятливо позначаються органічні речовини, які розведені у воді, перед поливом їх обов'язково добре відстояти. Молодим кущам тих же мінеральних та органічних складів потрібно вдвічі більше.
Догляд: Кущі, що добре розрослися, обов'язково потрібно підрізати, для цього, гілки діаметром до 4 см. потрібно зрізати, а місце зрізу обробити масляною фарбою, для профілактики інфекцій. Для щорічного пишного цвітіння, старі суцвіття теж потрібно видаляти, то рослина замість однієї сухої нирки дасть 2-3 нові.
Морозостійкість: Висока. Добре розвинені, кущі, що обрізають, зимують без додаткової допомоги при температурі до -30 градусів, завдяки чому вистоюють навіть суворі зими. Нещодавно посаджені кущики можна накрити сосновою хвоєю чи лапником. Перед зимівлею, до перших морозів рослину потрібно рясно полити.
Розмноження: Насіння потрібно висадити в глибокий контейнер і накрити плівкою, для парникового ефекту, сіянці, що підросли, краще пересадити в теплицю до наступного року. У відкритий грунт можна садити саджанці, що добре сформувалися.
