Хурма – рід субтропічних та тропічних листопадних або вічнозелених дерев та чагарників сімейства Ебенові (Ebenaceae). Дерева можуть доживати до 500 років. Батьківщиною хурми вважається Північна частина Китаю. Хурма має ніжний, солодко-терпкуватий смак. Плід, як правило, помаранчевого кольору, тому що бета-каротину в ньому міститься більше, ніж у гарбузі чи томатах, що сприятливо впливає на зір та стан шкіри. Хурма втамовує голод, при цьому не калорійна і багата на вітамін С і мікроелементами - калієм, кальцієм, магнієм, марганцем, залізом, натрієм. Розташування: При виборі місця під посадку хурми потрібно керуватися такими умовами: Кращі ґрунти для хурми - суглинні або супіщані, досить родючі, з глибиною залягання ґрунтових вод не ближче 0,75 м від поверхні землі. Місце має бути захищеним від зимових висушуючих вітрів. Хурма світлолюбна, в затіненому місці у неї деформується листя, пагони набувають ознак етіолювання, плоди опадають.
Полив: Хурма почуватиметься комфортно в помірно вологому середовищі. Надлишок води в кращому випадку може спровокувати інтенсивний розвиток пагонів, що позбавить живлення зеленців. В результаті можна залишитись без урожаю. Також можливе загнивання кореневої системи, оскільки вогкість та тепло сприяють розмноженню грибкових та бактеріальних захворювань. У прибережних зонах півострова для повітря характерна морська волога, що позначається на частоті та кількості необхідного зволоження ґрунту. Фахівці говорять про те, що молодим деревам, особливо на першому році життя після весняної посадки, через кожні 14 днів потрібний полив. А дорослі дерева можна зволожувати раз на місяць.
Особливості догляду за хурмою: Основними критеріями успіху є агротехніка, захист від хвороб та шкідників. Обов'язковою умовою є підготовка до зимівлі. Припинення поливу за 1-1,5 місяці до закінчення вегетації, щоб визріли пагони. Фосфорні та калійні добрива, які сприяють гарному визріванню деревини.
