Альбіція ленкоранська (Albizia julibrissin) - вид дерев роду Альбіція сімейства Бобові. Має розлогу, зонтикоподібну крону. Висота дерева 6 – 9 метрів. Ширина дерева 6 – 7 метрів. Листя двічі перисті, ажурні. Колір листя світло-зелений. Довжина листа сягає 20 сантиметрів. На зиму альбіція скидає листя. Цвіте у липні-серпні. Квітки зібрані у щиткоподібні мітлу. Квітки жовтувато-білого кольору. Тичинки довгі, рожевого кольору. Плоди альбіції – боби. Довжина плодів сягає 20 сантиметрів. Дерево росте 50-100 років. Як декоративна рослина альбіція завоювала весь світ, що лежить не тільки в субтропічній та тропічній областях, а й райони з помірним теплим кліматом у Європі, Середземномор'ї, Криму. У південних регіонах України альбіція є по суті найкрасивішим і рясно квітучим протягом декількох місяців (липень-жовтень) деревом. Місцерозташування: Альбіція віддає перевагу сонячним місцям і нейтральним піщанистим (третині обсягу) грунтам. Вологолюбна, проте дорослі рослини досить стійкі до посухи. Добре переносить обрізання. Швидкоросла порода. Дуже світлолюбна. Не бояться морських бризок, добре переносить міські умови: дим, кіптяву, пил. Використання: Найчастіше альбіція ленкоранська використовується в садівництві та ландшафтному дизайні завдяки своїй декоративності. Але вона, також, є хорошим медоносом, а кора дерева у багатьох народів з давніх-давен використовувалася для фарбування вовни і шовку в бурі та жовті тони. Щільна деревина з гарним малюнком добре полірується, застосовується для виготовлення меблів та предметів домашнього вжитку. У тих країнах, звідки альбіція родом, настої та відвари із різних її частин повсюдно застосовуються у народній медицині.
