Береза - листяне дерево з гладкою, пергаментно-білою корою, поверхня має характерні темні лінії, виростає у висоту до 25 м. Стебла молодих гілок червоно-бурого кольору з бородавочками. Листя чергове, ромбовидне або трикутно-яйцевидне, трохи шкірясте. Цвіте рослина з квітня до травня. Квітки зібрані в суцвіття – чоловічі та жіночі сережки. Плоди дозрівають із серпня до середини зими. Береза відрізняється неймовірно корисними властивостями. Місцерозташування і грунт: Береза не потребує багатого родючого ґрунту, чудово може рости і на бідному піщаному, але, підбираючи місце для посадки, необхідно пам'ятати, що берези люблять рясний полив. Влітку доросла береза за добу витягує із ґрунту приблизно 20 відер води, а це близько 250 літрів. При посадці полив є обов'язковим і наступні 3-4 дні. У посушливу пору року необхідний регулярний полив – 1 відро/1 кв.м проекції крони. Після поливу грунт навколо дерева розпушується на глибину трохи більше 3см. Добрива: На початку весни та літа необхідно підгодовувати рослини азотовмісним добривом (на 1 відро води: 1 кг коров'яку, 10 гр сечовини, 20 гр аміачної селітри). Восени підгодовуємо нітроамофоскою або Кемірою універсальною. Використання: Збираючись вирощувати берези необхідно враховувати, що вони діють гнітюче на багато рослин по сусідству з ними. Відбувається це з таких причин: берези витягують із ґрунту багато води, тим самим висушуючи ґрунт, опале листя берези, розкладаючись, виділяє речовини, які для деяких рослин є інгібіторами, що гальмують зростання рослин. Добре уживаються з березами молоді ялинки, а також багато видів шипшини. Використання беріз у ландшафтному дизайні може бути найрізноманітнішим. Дерева висаджують як поодиноко, на тлі газону, так і в змішаних групах, для створення алей вздовж доріг, гаїв або захисних лаштунків.
