Горобина - вид деревних листопадних рослин з роду Горобина сімейства Рожеві. Є середньовисоким деревом, рідше чагарником з ажурною округлою кроною. У висоту досягає 5-10 (12) м, завширшки 4-6 м. Кора жовто-сіра або світло-сіро-коричнева, гладка, блискуча. Молоді пагони сіро-червоного кольору опушені. Нирки повстяно-пухнасті. Листя чергове, досягає 20 см у довжину, непарноперистоскладне, складається з 7-15 листочків, ланцетної або витягнутої форми, загострене або зубчасте по краю, цілокраї в нижній частині і пильчасті у верхній. Зверху листочки зелені, матові, знизу – блідіші, опушені. Восени листя змінює свій колір на золотистий та червоний. Плоди: невеликі соковиті кулясті яблучка оранжево-червоного кольору, до 1 см у діаметрі, насіння дрібне, округле, розташоване по краю. Зріють наприкінці серпня – вересні та зберігаються на дереві до зими. Плодоносити починає на 5-7 рік, плодоносить щороку та рясно. Найбільш продуктивна у віці 35-40 років, коли врожайність сягає 100 кг плодів із одного дерева. Місцезнаходження: світлолюбна, але може зростати і в півтіні. Любить тепло та стійка до високих температур. Погано переносить міські умови, вітростійка. Росте практично на всіх ґрунтах, від відносно сухих до вологих, віддає перевагу добре дренованим, відносно родючим субстратам. Чутлива до засолення та тривалої сильної посухи. Не переносить лужні ґрунти. Використання: Плоди можуть вживатися у свіжому вигляді, для приготування варення, киселів, джемів, пастили, настоянок, желе, мармеладу, а також у сеченому та маринованому вигляді. Свіжі плоди мають гіркуватий присмак, але з настанням перших морозів гіркота зникає. Плоди широко застосовують у народній медицині. Використовується в садовому ландшафті, оскільки декоративна протягом усього року, особливо в період цвітіння та осіннього забарвлення.
